Хакери – безумовно талановиті люди, які вміють користуватися комп'ютерами. Ця навичка дозволяє їм обходити безпекові захисти, викрадати приватну інформацію та створювати повністю анонімні маркетплейси для продажу нелегальних товарів. І все ж, талант не завжди означає розум і обережність. Більшість спійманих хакерів мають одну спільну фатальну рису особистості, яка призводить до катастрофічних для них наслідків. Про неї попереджають на дарк-веб форумах як про основну причину програшу хакерів правоохоронцям.
Більшість хакерів опиняються за ґратами через своє надмірно роздуте его. Колосальна самовпевненість і гордість за власну кмітливість робить їх необачними. Хтось починає сильно хизуватися в інтернеті, чим і видає свою цифрову особистість. Деякі починають забувати про безпекові запобіжники. А інші – потрапляють у капкан людського фактора, забуваючи, що троє можуть зберегти таємницю, лише якщо двоє з них мертві.
У цьому матеріалі про впевнених злодіїв ми розглянемо 5 історій, коли хакери припускалися неочікувано дурних помилок, які вели їх до фіаско у вигляді деанонімізації, позбавлення волі або серйозних юридичних обмежень.
Джеремі Гаммонд – анархіст, що зламав Stratfor
У свої 19 років Гаммонд провів декілька місяців за ґратами через те, що був спійманим на хакінгу. На цьому чоловік не зупинився і не змінив своє ставлення до життя, аж до 28 років продовжуючи нелегальний хакінг. Відтак Гаммонд став членом хакерського руху Anonymous, проводячи безліч хакерських атак на державні інституції з метою викрадення секретної інформації, яку потім публікували у вільний доступ.
Загарбання Гаммонда не обійшлося без обману. ФБР вдалося завербувати іншого відомого хакера, Гектора Монсеґура (з прізвиськом "Сабу"), який проживав у Нью-Йорку і був лідером відколотої від Anonymous групи хакерів LulzSec. Саме він, будучи інформатором федеральних агентів, спонукав Гаммонда та інших членів групи до атаки на Stratfor – аналітично-розвідувальної агенції США.
Гаммонд та інші хакери викрали файли агенції, стерли її із серверів, а також використали банківські реквізити клієнтів агенції для витрати більше мільйона доларів США на благодійність. Саму інформацію Stratfor було надіслано до медіаорганізації WikiLeaks, що поширює "злиті" документи у відкритий доступ.
За допомогою зачіпок, знайдених від цієї операції, ФБР вийшло на Гаммонда. Той був професійним хакером, тому шифрував усі дані комп'ютера. Певно, він думав, що це робить його невразливим до дій Федерального Бюро. Саме тут крилася фатальна помилка, яка коштувала йому свободи на 10 років. ФБР вдалося просто підібрати пароль до його даних. Ним виявилося ім'я його домашнього улюбленця, кота Чуві – "Chewy123". З часом хакер визнав, що мав слабкий пароль. Через це агентам вдалося зануритися у всі секретні матеріали його комп'ютера.
Дмитро Зубаха – російський нападник на маркетплейси
Дмитро Зубаха, 25-річний чоловік із Москви займався тим, що організовував DDoS-атаки на сервери Amazon, eBay та американський торговий майданчик Priceline. Крім цього, вважається, що він разом із товаришем-хакером Сергієм Логашовим викрав 28 тисяч паролів від кредитних карток.
За матеріалами справи, обидва хакери взяли на себе відповідальність за організацію згаданих атак, хизуючись про них на хакерських форумах. У додаток до цього, розслідуванням було знайдено докази того, що Сергій Логашов телефонував у компанію Priceline і пропонував їй свої консультаційні послуги із зупинки атаки за винагороду.
Дмитро Зубаха міг би вважати себе непереможним, якби не одне доленосне і не дуже розумне бажання. Він вирішив поїхати у відпустку на Кіпр. Саме там його затримала місцева влада через запит американських спецслужб. США вимагала екстрадиції Зубахи, де б йому загрожувало 12 років ув'язнення. Майже рік він просидів у кіпрській буцегарні, в очікуванні цього рішення. Але на допомогу прийшов російський уряд, який першим встиг екстрадувати хакера в Росію. Там він отримав умовний термін ув'язнення, але тепер вимушений залишатися в країні й співпрацювати з урядом, назавжди втративши можливість поїхати на бажаний відпочинок.
Альберт Гонзалез – найвпливовіший кардер в історії США
Етнічний кубинець, Альберт Гонзалез одного разу вже потрапляв у руки правоохоронців через свою кримінальну діяльність. Оборудки були викриті зовсім випадково – детективом, який проходив повз підозрілого 22-річного хлопця. Це був Гонзалез, хакер, відомий на анонімних форумах як "Супнацист (soupnazi)" або просто "Суп". Біля термінала банкомата хлопець діставав велику кількість дебетових карток, знімаючи з кожної готівку по $100. Це були підроблені банківські картки, на магнітних стрічках яких були записані дані вкрадених Гонзалезом банківських рахунків.
Після детального розслідування його злочинів, Гонзалеза поставили перед простим вибором: або той співпрацює із Секретною Службою, або йде за ґрати на 20 років. Вочевидь, молодий хлопець обрав працювати на розвідку, допомагаючи тим знаходити інших кіберзлочинців, зокрема й у сфері кардингу – викрадення даних карток. Він став оплачуваним інформатором Секретної Служби у Маямі.
Через декілька років він втратив інтерес до роботи інформатором, хоча чоловік все одно продовжував працювати на державу. Пізніше виявиться, що таким чином він намагався дурити розслідувачів: поки Гонзалез працював на Секретну Службу, він вважав, що його супутні хакерські схеми пройдуть непоміченими.
2007 року турецька поліція заарештувала 25-річного українського продавця викрадених кредитних карток, Максима Ястремського. Секретна Служба вийшла на нього через підставну покупку його послуг таємним агентом. Комп'ютер продавця аналізували понад рік, аж поки там не було знайдено адреси його постачальника викрадених карток – [email protected]. Саме тоді слідство зрозуміло, що Супнацист-Гонзалез веде подвійну гру, продовжуючи бути справжнім хакером, попри статус завербованого інформатора Служби.
Крім цього, Гонзалез припустився гігантської помилки, коли проводив хакерські атаки на компанію TJX з метою викрадення її даних. Під час атак він використав один і той самий пристрій з однаковою MAC-адресою в різних публічних місцях Маямі, де працював безплатний Wi-Fi.
Дві помилки – довіра до спільника, Ястремського, і неприховане використання хакерського пристрою в публічних місцях міста, де він проживав, – призвели до операції полювання на найвпливовішого кардера в історії США. Після арешту і суду, у 2010 році Гонзалез отримав два паралельні 20-річні терміни позбавлення волі. Найбільше на той час покарання за кіберзлочини. Однак у 2023 році його достроково було випущено на волю за хорошу поведінку.
Ерік Тейлор – 15-річний соціальний інженер
У віці 12 років хлопець почав зламувати акаунти гравців в онлайн ігри, експлуатуючи тодішні вразливості у системах відновлення пароля. Пізніше хлопець перейшов до акаунтів Netflix і Windows Live. Накопичення досвіду в подібних злочинних діях вилилося у приєднання до хакерського угрупування UGNazi, яке займалося викраденням персональних даних, пранк-дзвінками до поліції та кібератаками проти таких компаній, як Amazon, Apple та PayPal. Хлопця знали у кіберзлочинних колах, як хакера "Cosmo the God".
Внаслідок покращення навичок, основною методикою зламування стала соціальна інженерія – підліток не лише знаходив технічні вразливості, але й напряму телефонував на номери потрібних йому компаній, прикидаючись її робітником, наприклад, зі служби підтримки, завдяки чому міг безпроблемно отримувати приватну інформацію про комп'ютери співробітників. Цей метод хакінгу називається "соціальною інженерією" – коли вплив відбувається напряму завдяки нещирому спілкуванню з потрібною людиною.
Він потрапив у поле зору спецслужб, коли інші хакерські угрупування опублікували його дані у відкритий доступ. Тейлор часто ставав жертвою телефонних розіграшів, зокрема із викликом спецназу до квартири. Саме під час одного з таких почасти випадкових рейдів у нього було вилучено всю техніку, а самого хлопця відправлено у ювенальний центр.
Кропітке дослідження техніки продемонструвало, що вона належить тій самій людині, яка брала участь в організації витоку 500 тисяч номерів кредитних карток із компанії WHMCS. Сам Тейлор також припускав, що ФБР дізналося про існування групи UGNazi після її участі у зламі CloudFlare.
15-річного хакера визнали винним за декількома звинуваченнями, що могло призвести до справжнього ув'язнення на 3-5 років. Однак через малий вік і визнання провини, йому назначили умовний термін у вигляді 6 років пробації та заборони користування інтернетом. Також хлопцю більше не можна буде спілкуватися з хакерськими угрупованнями.
Росс Ульбріхт – засновник Silk Road
Росс Ульбріхт, відомий за інтернет-прізвиськом "Жахливий пірат Робертс (Dread Pirate Roberts)" вів свою діяльність прямо із Сан-Франциско. Саме там, у 2011 році він створив "Шовковий Шлях (Silk Road)" – найбільший на той час анонімний маркетплейс для продажу заборонених речовин і сервісів. Туди можна було увійти лише через анонімний браузер TOR.
Сервіс заробив більше мільярда доларів США за дворічний період свого існування. Зрозуміти, хто ним керує і є основним адміністратором, здавалося неможливим. Аж поки один агент ФБР випадково не вирішив пробити адресу цього дарк-веб магазину прямо у звичайному Google-пошуку.
Виявилося, що на онлайн-форумі bitcointalk якийсь користувач під псевдонімом "altoid" рекламував Шовковий Шлях для відвідувачів форуму. Декілька місяців після цієї піар-кампанії той самий користувач опублікував оголошення про вакансію. Він шукав програмістів, імовірно, для допомоги з адмініструванням прорекламованого сайту. Пізніше стане відомо, що altoid – це, власне, і є сам Росс Ульбріхт.
Ульбріхта згубило те, що під оголошенням він залишив свою особисту, неанонімну пошту [email protected], яка вивела агентів прямо на нього, зробивши чоловіка основним підозрюваним у справі про маркетплейс. Під час арешту й обшуку у 2013 році виявилося, що він і був знаменитим адміністратором Шовкового Шляху, "Жахливим піратом Робертсом". Ульбріхту дали два пожиттєвих терміна за відмивання коштів, торгівлю наркотиками та хакерство.
Його випадок отримав неймовірну популярність у колах прихильників вільного ринку. За Ульбріхта поручилася лібертаріанська партія США. У підсумку завдяки підтримці впливових союзників, Дональд Трамп надав хакеру президентське помилування. Тож після 11 років ув'язнення, з приходом Трампа до влади на другий термін, Росс Ульбріхт вийшов на волю і нині веде активну медійну діяльність.