На початку серпня біля Новоросійська українські сили уразили вантажний корабель "Надежда".
Кадри того удару розійшлися по різних сторінках у соціальних мережах та телеграм-каналах. Особливість була в тому, що цей дрон не був схожим ані на звичні "Лютий", ані на FP-1, а радше нагадував іранський "Шахед". Аналітики одразу вдалися в питання: що відбувається?
Раніше "шахедоподібні"і апарати вже атакували різні об'єкти на території Росії. Серед можливих варіантів називали єгипетський Jabbar-150, турецький Troy T20 Block 20 або китайський ZTK-150.
Насправді ж назва цього українського дрона – MICH 2000. Але ті, хто вважали, що на відео були китайські ZTK-150, теж були недалекі від істини.
Історія цього безпілотнику почалася не в українському гаражі чи конструкторському бюро, а за тисячі кілометрів від фронту – на заводі в Китаї. Наприкінці 2023 року туди відправили команду українських розробників БПЛА, щоб купити готові цивільні "літачки" для військових потреб. Тоді ще ніхто не здогадувався, що це відрядження стане першим кроком до створення українського "діпстрайку".
Сьогодні "Міч" – уже не просто китайський літачок, а дрон, який ексклюзивно використовує Центр спеціальних операцій СБУ "Альфа". Він здатний долітати на відстань до 2000 кілометрів і нести до 60 кг вибухівки. Список цілей, уражених завдяки цьому дрону, поповнюється щотижня.
"Оборонка" побувала на заводі, де виробляють MICH 2000, і вперше розповідає історію, як подорож за китайськими дронами перетворилася на українське виробництво дронів для "Альфи".
Усі опубліковані матеріали були погоджені з компанією-виробником та Службою Безпеки України.
MICH 2000 атакує / Exilenova+
"Літачок" з Китаю
Про використання китайських дронів у ролі "діпстрайків" відомо ще з 2022 року. Тоді Україна лише починала розробляти власні далекобійні дрони, такі як "Лютий" чи FP-1. Але бити по цілях у глибокому тилу чимось потрібно було. Тож поки власних дронів не було, найпростішим рішенням було купувати готові в Китаї.
Військові переробляли цивільні Mugin-5 PRO, споряджали їх вибухівкою та запускали по цілях у тилу росіян. Такий дрон коштував близько $15 тисяч і міг нести 25 кг вибухівки на відстань до 500 км.
Атаки російських об'єктів невідомими китайськими дронами не залишилися непоміченими. Про них заговорили ЗМІ, а згодом відреагував і Китай. Влітку 2023 року компартія обмежила прямий експорт цивільних дронів. Дістати такі апарати стало складніше, тому довелося шукати обхідні шляхи.
Наприкінці 2023 року одна з команд українських розробників БПЛА отримала завдання від військових: потрібно було поїхати до Китаю, купити у місцевих виробників "літачки" та привезти їх в Україну.
Прибувши до Китаю, команда побачила виробництво десятків дронів ZTK-150, схожих на "Шахеди". Єдине, що візуально відрізняло їх від іранських безпілотників, – передні канарди (крила).
"Ми були на дуже великому виробництві та бачили всі процеси. Потім декілька днів вели переговори з посередниками з боку китайців, поки в них не з'явилася ідея продати нам технологію, щоб ми самі все робили. Тоді вони й посіяли думку, що ми дійсно можемо робити дрони в Україні, а не купувати й возити. Це були перші кроки до створення MICH 2000", – каже член команди, який їздив у Китай.
Українське командування позитивно оцінило пропозицію китайців. Однак коли команда повернулася вже з готовністю купити технологію, їй відмовили – заборонило керівництво заводу.
Проте посередники, які вели перемовини з китайського боку, хотіли закрити цю угоду, тож вони знайшли обхідний шлях. Вони були готові збирати дрони в іншому місці, де не було обмежень на експорт. Також вони запропонували навчати пілотів, чим і скористалася команда "Міча".
"Ми приїхали туди, щоб навчити пілотів літати на китайських дронах. І паралельно з навчанням фотографували все, що було. Все від процесу виробництва до розташування полиць і шаф", – розповідають "Оборонці".
В Україну команда повернулася з підготовленими пілотами та вісьмома китайськими дронами.
Перші пуски
В Україні команда почала активно вивчати нові безпілотники та їхні недоліки. Перший тестовий пуск MICH 2000 відбувся влітку 2024 року. Перший дрон зміг пролетіти кілометр, але потім впав через неправильне балансування ваги.
Другий пуск був більш вдалим. Борт літав близько години, але наприкінці польоту в нього відлетів пропелер – вібрація від двигуна зрізала гвинти, які його тримали.
Перший політ MICH 2000
Під час третього вильоту дрон потрапив під дію РЕБ. Тоді команда з'ясувала, що апарати були непридатні до польотів в умовах пригніченого зв'язку. Кожен новий запуск давав можливість зрозуміти, які корективи потрібно внести в конструкцію. Під кінець літа команда опанувала виробництво корпусів і почала встановлювати в дрони іншу електроніку.
"Коли ми починали робити свої корпуси, ми зробили дуже багато помилок – аеродинамічних, конструктивних, – через що в нас постійно виникали різні проблеми. Але на полігоні ми здобували новий досвід.
Десь, мабуть, півтора-два місяці ми розбивали літаки на полігоні, поки наш замовник не сказав: "Так ви вже надоїли, вам пора на бойові". На що ми казали, що ще нормально не почали літати, в нас постійно якась проблема. Але "Альфу" це не цікавило, їм потрібні були результати", – каже власник компанії.
Нічний старт MICH 2000
Перший бойовий виліт відбувся у жовтні 2024 року. Тоді у повітря піднялися три "Міча": один збили, а ще два не долетіли до своїх цілей близько 10 метрів. Цього результату виявилося достатньо, і "Альфа" дала добро на виробництво дронів.
В авіації немає "дрібниць"
На перший погляд завод із виробництва дронів "Міч" нічим не відрізняється від інших. Однак сам процес збірки має свої особливості. Все починається з виготовлення каркаса та встановлення паливного бака. Оскільки дрон побудований за схемою "летюче крило", окремих крил він не потребує – їхню роль виконує сам корпус.
Баки перевіряють на герметичність, а виготовлені "тушки" фарбують у чорний колір і відправляють до спеціального робота. Він вирізає в корпусі отвори для встановлення електроніки та інших механізмів. Після цього корпус шліфують, дофарбовують і відправляють на зважування.
Зважування – один із ключових етапів контролю. Як пояснили "Оборонці", вага дозволяє зрозуміти, наскільки точно дотримано технології виробництва. Подібних етапів перевірки десятки й для кожного з них існують свої вимоги.
"Для мене важлива повторюваність технології. Чим легше "тушка" дрона, тим більше палива туди можна залити. І тим менше проблем може виникнути під час польоту.
Весь наш минулий досвід доводить, що у виробництві немає дрібниць, будь-який міліметр або не поставлена правильно кома в коді може привести до помилки ", – каже власник компанії.
Після зважування дрони передають на останній етап збірки, де встановлюють електроніку, двигуни та бойову частину.
Загалом у каталозі компанії існує 8 версій дрона, які можуть використовуватися як "діпстрайки" чи "мідлстрайки". "Міч" літає на відстань до 2000 км і несе від 25 до 60 кг бойової частини. Бійці можуть обирати, який зв'язок їм потрібен: аналоговий, цифровий чи Starlink. Можуть обрати бойову частину, розмір паливного бака, можливість донаведення.
Як запевняють у компанії, від китайської версії "Міча" не залишилося майже нічого, крім зовнішнього вигляду. Змінилася навіть ціна: китайський прабатько коштує $50 тисяч, тоді як український дрон у базовій комплектації обходиться в $48 тисяч. Кінцева ціна залежить від додаткових опцій – системи донаведення на ціль, кількості каналів CRPA-антени для захисту навігації від РЕБ та інших елементів.
За два роки компанії вдалося залучити десятки різних виробництв, які займаються виготовленням власних двигунів, бойових частин, фюзеляжів, плат ініціації та навіть ракетних прискорювачів (бустерів) та палива до них.
"У нас були неприємні випадки, коли через чужі бустери в нас згоріло обладнання на мільйон доларів. Після цього нам заборонили запускати літаки на цих бустерах. Це був напевно найстресовіший період, бо ми тільки почали розробляти власні бустери й ще не літали на них.
Ми розуміли, що нічого може не вийти, але варіантів не було. Ми приїхали на полігон, запускаємо перший літак – бустер працює некоректно і видає більший імпульс, ніж потрібно. Хіміки та інженери всю ніч працювали й прямо на полігоні перероблювали ракети. На наступний день команда особисто брала участь біля пускових і в результаті – три дрони полетіли! Після того ми почали масштабувати та переходити на свої бустери", – розповідає власник компанії.
Попри локалізацію виробництва двигунів і бойових частин, деякі компоненти компанія досі вимушена закуповувати за кордоном.
Наприклад мова про CRPA-антени, виробництво яких змогли налагодити лише декілька компаній. Таким чином, якщо дрону не потрібно встановлювати CRPA-антену, рівень його локалізації сягає 85% від вартості. Зі встановленням антени рівень локалізації падає до 55%. Пов'язано це з вартістю антен, яка залежно від кількості модулів може сягати $20-25 тисяч.
Бойовий шлях MICH 2000
На рік компанія може випускати близько 6 тисяч дронів. На тлі Fire Point, які декларують мету виробляти 100 тисяч дронів на рік, ця цифра може здатися невеликою. Втім цьому є пояснення.
На відміну від FP-1, які широко застосовуються різними підрозділами, у "Міча" сьогодні лише один користувач – "Альфа".
"Ми знаємо, що наші дрони не просто полетять кудись на болота. Вони полетять до конкретної цілі, бо "Альфа" – про аналітику і результативність", – розповідають у компанії, демонструючи аналітику ударів.
"Оборонка" проаналізувала десятки відео атак на російські об'єкти, в яких брали участь "шахедоподібні" дрони. Ми знайшли щонайменше вісім відео, на яких "Міч" летів або вражав свою ціль.
Насправді кількість атак за участю "Міча" набагато більша. За словами керівника компанії, загалом бійці "Альфи" вже запустили тисячі таких дронів і уразили сотні цілей – як на тимчасово окупованих територіях, так і в Росії.
За час існування "Міч" брав участь у нальотах на Москву, знищив стратегічний бомбардувальник Ту-95МС на аеродромі "Енгельс", а також логістичний хаб Wildberries у Рязанській області. Крім того, ним було знищено РЕБ проти Starlink у Геленджику біля палацу Путіна, а також він брав участь в атаці на військово-морську базу Балтійського флоту РФ.
Та наймасовішою атакою за участю "Міча" став удар по порту в Усть-Лузі. Тоді до цілі долетіло понад 20 дронів.
"Під час однієї атаки керованими "Мічами", долетіло стільки дронів, що цілей вже не вистачало для них. Там вже почали ганятися по дорозі за "Панцирем" (ППО), який відстрілявся", – сміється керівник компанії.
І хоча більша частина атак за участю "Міча" не потрапляє на камери, це не заважає компанії відстежувати результати кожної операції завдяки трекерам на дронах. Отриману інформацію команда використовує для вдосконалення конструкції та програмного забезпечення дрона. Такі зміни впроваджують майже щотижня.
MICH 2000 летить у московській області
MICH+
У найближчому майбутньому компанія планує збільшити виробництво дронів до 10 тисяч на рік. Для цього шукають нових працівників, нові локації та розширюють ланцюги постачання. Паралельно компанія щомісяця реінвестує з прибутку близько мільйона доларів у R&D (дослідження і розробку).
"В нас на постійній основі працює R&D. Ми проводимо на полігоні мінімум три рази на тиждень і багато працюємо безпосередньо з командою", – розказує власник компанії.
Одним із головних проєктів зараз новий "мідлстрайк" – MICH+. Візуально він відрізнятиметься від MICH 2000 і не матиме передніх канард. Дрон отримає нову 70 кілограмову БЧ, дальність польоту до 600 км із можливістю донаведення та орієнтовну ціну до $40 тисяч. У компанії розраховують, що дрон дозволить їм зайняти актуальну нішу ринку.
Свої плани у компанії називають органічним розвитком. На їхню думку, такий підхід значно стійкіший за стрімке масштабування, коли виробництво стає надто вразливим до форс-мажорних обставин. Водночас органічне зростання дозволяє створити необхідні резерви, щоб зберегти можливість працювати навіть у кризовій ситуації.
Ще одна причина такого обережного підходу – гроші. Оскільки в компанії фактично є тільки один замовник, фінансово наростити виробництво складно. Тому компанія шукає можливості залучити додаткові кошти до виробництва.
Один із варіантів – спільне виробництво. Зокрема компанія розглядає співпрацю з країнами Балтії в межах програми Build with Ukraine. Це дозволило б суттєво наростити виробництво дронів коштом європейського фінансування.
"Чесно я вже не хочу загадувати, що там буде далі після 10 тисяч. Я просто хочу, щоб війна закінчилася. Але якщо потрібно працювати далі – то будемо працювати далі", – резюмує керівник компанії.